Версія для друку

Реалізація і захист прав людини

Реалізація і захист прав людини.

Питання прав людини є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики всіх світових держав. Забезпечення прав і свобод людини, їх практична реалізація є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому.

Права людини – це соціальна спроможність людини вільно діяти, самостійно обирати вид та міру своєї поведінки з метою задоволення своїх різнобічних матеріальних та духовних потреб шляхом користування певними соціальними благами в межах, визначених законодавчими актами .

Захист прав людини є одним із головних завдань міжнародної спільноти. Тому в цій галузі існує близько 300 декларацій, конвенцій, хартій, у різний час створених і визначених світовим співтовариством. Цей процес набув особливої інтенсивності після закінчення Другої світової війни, створення Організації Об’єднаних Націй, інших

демократичних міжнародних інституцій. І нині одним із найважливіших міжнародних актів із захисту прав людини і громадянина є Загальна декларація прав людини. Загальна декларація прав людини (ЗДПЛ) була прийнята й проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, вона стала документом, навколо якого зосереджено роботу правників та фахівців у галузі прав людини. Тому цей невеликий за текстом акт, що складається з преамбули та 30 статей, не тільки визначив цивілізаційні ознаки суспільства, центром якого є людина, а й загалом утвердив повагу до прав людини як первісний обов’язок держави.

Головну думку Декларації коротко можна висловити так: у кожної людини на землі є його невід'ємні права, вони є основою свободи та справедливості, загального миру. Розвиваючи кращі демократичні традиції людства, Декларація в перших статтях проголошує цінність кожної, без жодного винятку, особистості і одночасно з цим цінність людського братства. В наступних статтях послідовно проголошуються громадянські, політичні, економічні і соціальні права і свободи: право на життя, на свободу та особисту недоторканність; рівність перед законом незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії; заборона рабства, тортур, жорстокостей; право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання.Вона стала першим документом універсального характеру, який на міжнародному рівні проголосив основні громадянські, політичні, соціально - економічні та культурні права. Багато держав світу, зокрема Україна, вмістили посилання на Загальну декларацію прав людини або її положення у свої конституційні акти.

Переглядів 1641